Зміст

Подовження та реконструкція кінцівки — це поетапне ортопедичне лікування. Кістку поступово подовжують, виправляють її вісь або відновлюють дефект після травми. Мирослав Досак розглядає таке лікування при післятравматичних деформаціях, вкороченні кінцівки та дефектах кістки після огляду й аналізу знімків.

Важливо: лікар наразі не виконує подовження кінцівок лише для збільшення зросту. Якщо звернення має тільки естетичну мету, він радить спочатку консультацію психолога. Така консультація не є показанням до операції.

Схема зовнішньої фіксації для поступового подовження та корекції кістки

Коли розглядають подовження або реконструкцію кінцівки

Потребу в операції визначає не лише різниця довжини ніг. Лікар оцінює причину проблеми, вісь кінцівки, ходу, біль, стан суглобів і м’яких тканин, перенесені операції та ознаки інфекції.

Основні випадки, які Мирослав Досак розглядає для реконструктивного лікування:

  • вкорочення кінцівки після перелому;
  • неправильне зрощення з кутовою або ротаційною деформацією;
  • дефект кістки після відкритої травми, інфекції або видалення нежиттєздатної тканини;
  • поєднання дефекту, вкорочення та порушення осі;
  • складні випадки після попередніх операцій, коли потрібна поетапна реконструкція.

Невелика різниця довжини не завжди потребує операції. Спостереження, устілка або підйом взуття можуть бути достатніми в окремих випадках. Американська академія ортопедичних хірургів також наголошує, що тактика залежить від величини різниці, її причини, віку та залишкового росту. Для дітей планування має виконувати дитячий ортопед.

Як планують лікування

План починається з клінічного огляду та вимірювань. Зазвичай потрібні рентгенограми кінцівки, а при оцінці довжини й осі — знімок обох нижніх кінцівок стоячи. КТ або інші дослідження призначають лише тоді, коли вони потрібні для конкретної деформації, дефекту чи попередньої конструкції.

До операції треба визначити:

  • яку проблему потрібно виправити: довжину, вісь, ротацію, дефект або їх поєднання;
  • якої корекції реально можна досягти;
  • яка конструкція підходить для кістки та м’яких тканин;
  • чи потрібні кісткова пластика, лікування інфекції або додаткові операції;
  • як відбуватимуться контрольні огляди та фізична терапія.

Етапи подовження кістки

  1. Операція. Хірург виконує контрольований перетин кістки та встановлює обрану систему фіксації.
  2. Початкове загоєння. Перед початком корекції витримують короткий період, тривалість якого визначає лікар.
  3. Дистракція. Кісткові фрагменти повільно розводять. У проміжку формується нова кісткова тканина.
  4. Консолідація. Після досягнення запланованої корекції нова кістка повинна зміцніти.
  5. Завершення лікування конструкцією. Зовнішній апарат знімають або внутрішню конструкцію видаляють за окремими показаннями, коли кістка достатньо міцна.

Орієнтовний темп дистракції часто становить близько 1 мм на добу. Це не фіксована норма для кожного пацієнта. Темп можуть сповільнити, прискорити або тимчасово зупинити за результатами огляду, рентгенограм і станом нервів, м’язів та суглобів.

Які методи застосовують

Зовнішній апарат

Кільцевий апарат Ілізарова або інша зовнішня система з’єднується з кісткою спицями чи стрижнями. Вона дає змогу поступово змінювати довжину й одночасно виправляти складну деформацію. Гексаподні системи використовують шість телескопічних опор і комп’ютерний план поетапної корекції.

Зовнішня фіксація потребує щоденного догляду за місцями виходу спиць, точного виконання схеми регулювання та регулярних оглядів. Пацієнт змінює положення апарата тільки за письмовою індивідуальною схемою лікувальної команди.

Внутрішній подовжувальний стрижень

Моторизований інтрамедулярний стрижень розміщують усередині кістки та подовжують зовнішнім керувальним пристроєм. Відсутність спиць через шкіру усуває інфекції місць їх виходу, але не усуває ризик порушення формування кістки, контрактури, технічної несправності або повторної операції. Такий метод підходить не для кожної деформації чи кістки, а доступність конкретної конструкції треба уточнювати окремо.

Кістковий транспорт при дефекті

Якщо після травми або інфекції залишився дефект кістки, лікар може розглядати кістковий транспорт. Після видалення нежиттєздатної чи інфікованої ділянки окремий фрагмент кістки поступово переміщують у напрямку дефекту, а за ним утворюється нова кісткова тканина. Це складне лікування, яке може потребувати кількох етапів, додаткової фіксації або кісткової пластики.

Якщо перелом не зрісся, спочатку треба з’ясувати причину. Докладніше: псевдоартроз — діагностика та лікування.

Скільки триває лікування

Тривалість залежить від величини корекції, стану кістки й м’яких тканин, віку, куріння, супутньої інфекції, виду конструкції та перебігу реабілітації. Royal National Orthopaedic Hospital зазначає, що окремі процедури із зовнішнім апаратом можуть тривати 4–6 місяців, а складні — 12–18 місяців. Період консолідації зазвичай довший за саму фазу подовження.

Ці строки є лише орієнтиром. Попередня травма, кілька операцій, проблеми з кровопостачанням або повільне формування регенерату можуть подовжити лікування.

Ризики та можливі ускладнення

  • інфекція навколо спиць, стрижнів або операційної рани;
  • сповільнене формування нової кістки або незрощення;
  • контрактура, скутість або нестабільність сусіднього суглоба;
  • подразнення чи ушкодження нерва або судини;
  • зміна осі, недостатня або надмірна корекція;
  • тромбоз та інші загальнохірургічні ризики;
  • поломка, зміщення або неправильна робота конструкції;
  • перелом регенерату після зняття апарата;
  • біль, рубці та потреба в додатковій операції.

Систематичний огляд 41 дослідження з 983 подовженими сегментами за допомогою стрижнів FITBONE і PRECICE зареєстрував ускладнення у 34% сегментів. У 25% сегментів ускладнення істотно змінило лікування, завадило досягти мети або спричинило нову проблему. Багатоцентрове дослідження 2023 року повідомило про принаймні одне ускладнення у 53% пацієнтів. Ці показники не можна прямо порівнювати або використовувати як персональний прогноз: дослідження мали різні популяції та правила обліку ускладнень.

Окремі результати подовження при ахондроплазії наведено в матеріалі «Подовження кінцівок при ахондроплазії». Їх не можна переносити на післятравматичні дефекти або здорових дорослих.

Реабілітація та життя з апаратом

Фізична терапія потрібна протягом дистракції та консолідації. Її завдання — зберегти рухливість суглобів, силу м’язів, безпечну ходу та функцію кінцівки. Допустиме навантаження залежить від кістки, конструкції, етапу лікування й контрольних знімків.

Під час зовнішньої фіксації пацієнта навчають догляду за місцями виходу спиць і регулювання апарата. Повернення до роботи, водіння чи спорту визначають індивідуально. Обіцяти відновлення у фіксований строк або спорт без обмежень не можна.

Коли потрібен терміновий зв’язок із лікувальною командою

  • різке посилення або неконтрольований біль;
  • оніміння, слабкість, відчуття печіння чи «мурашок»;
  • швидке наростання набряку або зміна кольору кінцівки;
  • гарячка, поширення почервоніння, гнійні виділення;
  • раптова втрата руху, опори або стабільності конструкції.

Якого результату можна очікувати

Мета реконструкції — наскільки можливо відновити довжину, вісь, опорність і функцію кінцівки. Результат залежить від початкової травми, розміру дефекту, стану м’яких тканин і суглобів, наявності інфекції, методу та перебігу реабілітації. Навіть правильно сплановане лікування не гарантує повного відновлення і може потребувати додаткових втручань.

Подовження лише для збільшення зросту

Мирослав Досак наразі не виконує подовження кінцівок лише з естетичною метою. Якщо людина звертається тільки через бажання збільшити зріст, лікар радить почати з консультації психолога для оцінки мотивації та очікувань. Це не означає, що операцію буде запропоновано.

Що взяти на консультацію

  • актуальні та попередні рентгенограми або КТ;
  • виписки після травм і попередніх операцій;
  • дані про перенесені інфекції та результати посівів, якщо вони були;
  • список ліків і супутніх захворювань;
  • відомості про попередні конструкції та імпланти.

Остаточний план можна скласти лише після огляду та необхідних вимірювань. Поставити запитання лікарю.

Поширені запитання

Чи завжди треба подовжувати коротшу ногу

Ні. Невелику різницю інколи компенсують устілкою або зміною взуття. Рішення залежить від причини, величини різниці, симптомів, осі кінцівки та віку.

Який метод кращий: зовнішній апарат чи внутрішній стрижень

Універсально кращого методу немає. Зовнішній апарат має більше можливостей для складної багатоплощинної корекції та роботи з інфікованим дефектом. Внутрішній стрижень не має спиць через шкіру, але підходить не для кожної кістки чи деформації.

Чи можна ходити під час лікування

Часткове або повне навантаження іноді дозволяють, але режим залежить від конструкції, кістки та етапу лікування. Самостійно збільшувати навантаження не можна.

Чи залишаються рубці

Так. Після зовнішньої фіксації залишаються сліди від спиць або стрижнів; після внутрішньої — операційні рубці. Їх вигляд відрізняється у різних пацієнтів.

Від чого залежить вартість

Вартість залежить від діагнозу, конструкції, кількості етапів, стаціонарного лікування, контрольних обстежень, фізичної терапії та можливої потреби в додаткових операціях. Точну суму визначають після планування лікування.

Читайте також

Джерела