Зміст

Артроз, або остеоартроз, є хронічним дегенеративно-дистрофічним захворюванням суглобів, при якому відбувається поступове руйнування суглобового хряща. На відміну від інших захворювань суглобів, таких як артрит, який супроводжується запальними процесами, артроз характеризується саме зношуванням хрящової тканини без вираженого запалення на початкових стадіях. Це призводить до болю, обмеження рухливості та деформації суглоба.

Значення великих суглобів

До великих суглобів, які найчастіше страждають від артрозу, належать колінний, тазостегновий та плечовий суглоби.

  • Колінний суглоб відповідає за згинання та розгинання ноги, що необхідно для ходьби, бігу та стояння.
  • Тазостегновий суглоб з’єднує тазову кістку з стегновою і забезпечує рухливість ноги в різних напрямках.
  • Плечовий суглоб дозволяє руці виконувати широкий спектр рухів, включаючи підняття та обертання.

Ці суглоби відіграють ключову роль у повсякденному житті, забезпечуючи рухову активність та незалежність людини.

Етіологія та фактори ризику

Розвиток артрозу може бути зумовлений різними причинами:

  • Генетична схильність: наявність захворювання у близьких родичів може підвищувати ризик його розвитку.
  • Травми та мікротравми: пошкодження суглобів унаслідок спортивних або побутових травм.
  • Надмірне навантаження: професійна діяльність або спорт, пов’язані з постійним навантаженням на суглоби.
  • Ожиріння: зайва вага збільшує тиск на суглоби, особливо колінні та тазостегнові.
  • Вікові зміни: з віком хрящова тканина втрачає еластичність і здатність до відновлення.

Також на розвиток артрозу впливають фактори навколишнього середовища та спосіб життя, такі як малорухливий спосіб життя, неправильне харчування та екологічні умови.

Статистика та епідеміологія

Артроз є одним із найпоширеніших захворювань суглобів у світі. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, від нього страждає до 10% населення планети. Частота захворювання зростає з віком: після 65 років ознаки артрозу спостерігаються у понад 50% людей. У сучасному суспільстві відзначається тенденція до збільшення випадків артрозу, що пов’язано з підвищенням тривалості життя, зростанням ожиріння та малорухливим способом життя.

Звертати увагу на артроз важливо, оскільки він суттєво впливає на якість життя пацієнтів. Біль і обмеження рухливості можуть призвести до зниження працездатності, втрати незалежності та розвитку депресії. Крім того, артроз має значні економічні наслідки для суспільства через витрати на лікування та соціальну підтримку пацієнтів. Раннє виявлення та ефективне лікування артрозу можуть покращити прогноз захворювання та зменшити його негативний вплив на життя людини.

Симптоми артрозу великих суглобів

Болі в суглобах

Одним із перших та найпоширеніших симптомів артрозу є біль у суглобах. Цей біль може бути періодичним на початкових стадіях захворювання, з’являючись після фізичної активності або в кінці дня. З часом він стає постійним, турбуючи навіть у стані спокою. Локалізація болю відповідає ураженим суглобам — це можуть бути колінні, тазостегнові або плечові суглоби. Часто біль посилюється під час руху та зменшується після відпочинку, а також може бути більш вираженим уранці або після тривалого сидіння.

Обмеження рухливості

Артроз призводить до зменшення амплітуди рухів у суглобах. Пацієнти можуть відчувати скованість, особливо після пробудження або довгого відпочинку. Це ускладнює виконання повсякденних справ: підйом по сходах, одягання, приготування їжі стають справжнім випробуванням. Обмежена рухливість змушує людей пристосовувати свій спосіб життя, відмовлятися від активного відпочинку та улюблених занять.

Набряки та запалення

Набряки в суглобах виникають через запальний процес, який супроводжує артроз. Причинами цього є подразнення та руйнування суглобового хряща, що призводить до накопичення рідини. Симптоми запалення включають почервоніння шкіри над суглобом, відчуття тепла та посилення болю. Набряки обмежують функціональність суглобів, роблячи рухи ще більш болісними та складними.

Звуки скреготу при русі

Характерним для артрозу є тріск або хрускіт у суглобах під час руху. Це відбувається через зношування суглобових поверхонь та зменшення суглобової рідини, яка зазвичай забезпечує плавність рухів. Чим більше пошкоджений суглоб, тим виразніші ці звуки. Вони можуть викликати тривогу та дискомфорт, впливаючи на психологічний стан пацієнтів і підсилюючи відчуття хвороби.

Втрата функціональності та зниження якості життя

Артроз значно впливає на здатність виконувати повсякденні завдання. Хронічний біль та обмеження рухливості можуть призвести до відмови від роботи, особливо якщо вона пов’язана з фізичною активністю. Психологічні наслідки включають депресію, тривожність та соціальну ізоляцію. Люди можуть уникати спілкування та спільних заходів через дискомфорт та обмеження, що знижує якість життя.

Ранні та пізні ознаки

На ранніх стадіях артрозу симптоми можуть бути незначними: легкий біль після навантаження, незначна скованість. Багато хто ігнорує ці ознаки, списуючи їх на втому чи вік. Однак з прогресуванням хвороби симптоми стають виразнішими: постійний біль, значне обмеження рухів, деформація суглобів. Раннє виявлення симптомів є критично важливим для ефективного лікування. Наприклад, своєчасне звернення до лікаря може запобігти незворотним змінам та зберегти активний спосіб життя.

Діагностика артрозу великих суглобів є ключовим етапом для встановлення точного діагнозу та розробки ефективного плану лікування. Вона включає в себе медичний огляд, фізичне обстеження, інструментальні методи діагностики та лабораторні аналізи.

Медичний огляд та анамнез

Перший крок у діагностиці — це детальне опитування пацієнта. Лікар збирає інформацію про симптоми: характер болю, його інтенсивність, тривалість та локалізацію. Важливо з’ясувати, чи посилюється біль під час фізичної активності або в спокої, чи є скутість рухів вранці або після відпочинку.

Вивчення історії захворювання та сімейних факторів ризику допомагає виявити можливі причини артрозу. Наприклад, якщо в родині були випадки захворювань суглобів, це може свідчити про генетичну схильність. Лікар також дізнається про попередні травми, операції, професійну діяльність, яка може навантажувати суглоби.

Оцінка рівня болю та обмежень рухливості допомагає визначити ступінь впливу захворювання на повсякденне життя. Наприклад, чи може пацієнт підніматися по сходах, ходити на довгі дистанції або виконувати прості домашні завдання без дискомфорту.

Фізичний огляд

Під час фізичного огляду лікар оцінює рухливість суглобів, попросивши пацієнта виконати різні рухи. Це дозволяє виявити обмеження амплітуди рухів, скутість або біль при певних положеннях. Лікар також пальпує суглоб для виявлення болючих точок, набряків або деформацій.

Тестування стабільності та функціональності суглобів включає перевірку м’язової сили та стану зв’язок. Це допомагає виявити слабкість або нестабільність, що може погіршувати стан суглоба і сприяти прогресуванню артрозу.

Інструментальні методи діагностики

Рентгенографія є основним методом для виявлення змін у кістковій структурі. На рентгенівських знімках можна побачити звуження суглобової щілини, що свідчить про втрату хряща. Також можуть бути видимі остеофіти — кісткові нарости, характерні для артрозу. Цей метод допомагає діагностувати такі форми, як коксартроз (артроз кульшового суглоба) або гонартроз (артроз колінного суглоба).

Магнітно-резонансна томографія (МРТ) надає детальний огляд м’яких тканин суглоба, таких як хрящ, зв’язки та меніски. Це особливо корисно на ранніх стадіях захворювання або коли симптоми не відповідають рентгенологічним змінам. МРТ дозволяє оцінити ступінь пошкодження хряща та виявити супутні патології.

Ультразвукове дослідження (УЗД) використовується для оцінки стану суглобової рідини та виявлення запальних процесів. УЗД допомагає виявити набряки, скупчення рідини та зміни в м’яких тканинах навколо суглоба. Цей метод є безпечним і не має протипоказань.

Лабораторні аналізи

Хоча артроз не є запальним захворюванням, лабораторні аналізи допомагають виключити інші патології. Визначення рівня запальних маркерів у крові, таких як С-реактивний білок або швидкість осідання еритроцитів, дозволяє виключити ревматоїдний або інфекційний артрит. Також можуть бути проведені аналізи на рівень сечової кислоти для виключення подагри.

Диференційна діагностика

Важливо розрізнити артроз від інших захворювань суглобів. Наприклад, остеопороз характеризується зниженням щільності кісткової тканини і підвищеним ризиком переломів, а не ураженням суглобового хряща. Травматичні ушкодження можуть мати схожі симптоми, але вимагають іншого лікування. Комбінація клінічних даних, інструментальних методів та лабораторних аналізів дозволяє встановити точний діагноз.

Оцінка ступеня захворювання

Для планування лікування важливо визначити стадію артрозу. Класифікація Келлгрена-Лоуренса є загальноприйнятою системою, яка базується на рентгенологічних ознаках. Вона розподіляє артроз на чотири стадії: від мінімальних змін до виражених деформацій суглобів з великими остеофітами та звуженням суглобової щілини.

Таким чином, комплексний підхід до діагностики артрозу великих суглобів дозволяє точно встановити діагноз і розробити ефективний план лікування. Ретельний медичний огляд, фізичне обстеження, сучасні інструментальні методи та лабораторні аналізи забезпечують повну картину захворювання. Рання діагностика та правильне визначення стадії артрозу є ключовими для успішного лікування та покращення якості життя пацієнта.

Методи лікування артрозу великих суглобів

Лікування артрозу великих суглобів спрямоване на зменшення болю, покращення функції суглоба та уповільнення прогресування захворювання. Існують як консервативні, так і хірургічні методи лікування, вибір яких залежить від ступеня ураження суглоба та загального стану пацієнта.

Консервативні методи лікування

Медикаментозна терапія

  • Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП): Ці ліки допомагають зменшити запалення та біль у суглобах. Вони можуть призначатися у вигляді таблеток, гелів або кремів. Важливо дотримуватися рекомендацій лікаря, оскільки тривале використання НПЗП може викликати побічні ефекти, такі як подразнення шлунку або підвищення артеріального тиску.
  • Хондропротектори: Це препарати, що містять компоненти хрящової тканини, такі як глюкозамін та хондроїтин. Вони сприяють відновленню та підтримці хряща, покращують його еластичність та зменшують руйнування. Ефект від хондропротекторів зазвичай проявляється після тривалого прийому.
  • Ін’єкції кортикостероїдів та гіалуронової кислоти: Кортикостероїди вводяться безпосередньо в суглоб для швидкого зменшення запалення та болю. Гіалуронова кислота покращує змащення суглоба, зменшує тертя та покращує рухливість. Хоча ці методи можуть швидко полегшити симптоми, їх використання має бути обмеженим через можливі ризики, такі як інфекції або пошкодження суглоба.

Фізіотерапія

  • Лікувальна фізкультура (ЛФК): Спеціальні вправи допомагають зміцнити м’язи навколо суглоба, підвищити його стабільність та покращити гнучкість. Вправи підбираються індивідуально фізіотерапевтом, враховуючи стан суглоба та рівень фізичної підготовки пацієнта.
  • Масаж та мануальна терапія: Ці методи покращують кровообіг у зоні суглоба, зменшують напругу м’язів та сприяють зняттю болю. Регулярний масаж може покращити загальний стан суглобів та підвищити якість життя пацієнта.
  • Електротерапія та ультразвукова терапія: Використовуються для зменшення болю та стимуляції відновлювальних процесів у тканинах. Ці методи допомагають знизити запалення та покращити обмін речовин у суглобі.

Реабілітаційні заходи

Після гострих епізодів болю або оперативного втручання важливо дотримуватися програми відновлення. Це може включати використання допоміжних засобів, таких як ортези (спеціальні фіксатори) або трості, щоб зменшити навантаження на суглоб. Реабілітація спрямована на відновлення функції суглоба та попередження подальшого пошкодження.

Зміни способу життя та дієта

  • Підтримка здорової ваги: Надлишкова вага підвищує навантаження на суглоби, особливо на колінні та тазостегнові. Зниження ваги може значно зменшити біль та покращити рухливість.
  • Харчування для здоров’я суглобів: Включення в раціон продуктів, багатих на вітаміни С, D, Е, а також кальцій та омега-3 жирні кислоти, сприяє зміцненню кісток та хрящів. Риба, горіхи, свіжі фрукти та овочі є корисними для підтримки здоров’я суглобів.

Хірургічні методи лікування

Показання до хірургічного втручання

Коли консервативні методи не приносять полегшення, а якість життя пацієнта значно погіршується, може бути рекомендовано хірургічне лікування.

Ендопротезування суглобів

  • Види ендопротезів: Сучасні протези виготовляються з високоякісних матеріалів, таких як метали, кераміка та полімери, що забезпечують довговічність та функціональність. Конструкція протезу підбирається індивідуально, враховуючи анатомічні особливості пацієнта.
  • Показання для ендопротезування колінного та тазостегнового суглобів: Операція рекомендується при вираженому руйнуванні суглоба, постійному болю та обмеженні рухливості, коли інші методи неефективні.

Оперативні техніки та сучасні методи

Сучасна хірургія пропонує мінімально інвазивні методи, які зменшують травматичність операції та скорочують період відновлення. Роботизована хірургія дозволяє виконувати операції з високою точністю, що підвищує успішність втручання.

Післяопераційний період та реабілітація

Після операції важливо дотримуватися рекомендацій лікаря та активно займатися реабілітацією. Спеціальні програми відновлення допомагають повернути рухливість суглоба, зміцнити м’язи та відновити повсякденну активність.

Ризики та ускладнення хірургічного лікування

Можливі ускладнення включають інфекції, тромбози або відторгнення протезу. Для їх профілактики використовуються антибіотики, антикоагулянти та ретельний медичний контроль. У разі виникнення ускладнень необхідне негайне звернення до лікаря для своєчасного лікування.

Вибір методу лікування артрозу великих суглобів залежить від багатьох факторів і повинен здійснюватися спільно з лікарем. Раннє звернення за медичною допомогою та дотримання рекомендацій спеціаліста допоможуть зберегти здоров’я суглобів та покращити якість життя.

Профілактика артрозу

Збереження здорової ваги

Надмірна вага створює додаткове навантаження на суглоби, особливо на колінні та тазостегнові. Це може призвести до швидшого зносу хрящової тканини та розвитку артрозу. Щоб знизити ризик, важливо підтримувати здорову вагу. Для цього рекомендується збалансоване харчування з обмеженням висококалорійних продуктів і регулярна фізична активність. Введення у раціон більше овочів, фруктів і цільнозернових продуктів допоможе контролювати вагу та забезпечить організм необхідними нутрієнтами.

Регулярна фізична активність

Активний спосіб життя зміцнює м’язи навколо суглобів, що зменшує навантаження на них. Корисними є вправи з низьким ударним навантаженням: плавання, ходьба, йога, пілатес і їзда на велосипеді. Вони підтримують гнучкість та рухливість суглобів без ризику травмування. Якщо ви маєте ризик розвитку артрозу, варто консультуватися з лікарем або фізіотерапевтом перед початком нової програми вправ, щоб обрати найбільш безпечні та ефективні заняття.

Захист суглобів від травм

Травми можуть стати причиною артрозу в майбутньому. Використання захисного спорядження під час спорту або фізичної роботи (наприклад, наколінників або налокітників) допомагає запобігти ушкодженням. Важливо також навчитися правильно виконувати фізичні вправи та робочі рухи, щоб уникнути перенапруження суглобів. Наприклад, при підніманні важких предметів слід згинати коліна, а не спину.

Здорове харчування та додаткові добавки

Харчування відіграє ключову роль у здоров’ї суглобів. Продукти, багаті на омега-3 жирні кислоти (жирна риба, лляна олія), сприяють зменшенню запалення в суглобах. Антиоксиданти, що містяться у яскравих овочах і фруктах (ягоди, шпинат, броколі), захищають хрящову тканину від пошкоджень. Вітаміни D і К, кальцій та магній важливі для здоров’я кісток і суглобів. Перед прийомом харчових добавок слід проконсультуватися з лікарем, щоб визначити їх необхідність та безпечність.

Своєчасне лікування травм та інших захворювань суглобів

Якщо ви отримали травму суглоба, важливо негайно звернутися до лікаря. Швидке та правильне лікування допомагає запобігти ускладненням і розвитку вторинного артрозу. Також варто лікувати інші захворювання суглобів, такі як ревматоїдний артрит, щоб знизити ризик пошкодження хрящової тканини.

Відновлення якості життя після лікування артрозу

Реабілітаційні програми

Після лікування артрозу реабілітація допомагає відновити функціональність суглобів і повернутися до активного життя. Індивідуальні та групові програми, розроблені фізіотерапевтами, включають спеціальні вправи для зміцнення м’язів і покращення рухливості. Дотримання реабілітаційних заходів є ключовим для успішного одужання. Наприклад, регулярне виконання вправ, призначених лікарем, допоможе швидше повернутися до звичних справ.

Психологічна підтримка пацієнтів

Емоційне здоров’я не менш важливе, ніж фізичне. Хронічні захворювання можуть викликати стрес, тривогу або депресію. Підтримка сім’ї та друзів допомагає впоратися з цими почуттями. Не соромтеся звертатися до психолога чи психотерапевта, які можуть надати професійну допомогу і навчити справлятися зі стресом.

Адаптація до повсякденних справ

Організація домашнього простору з урахуванням потреб суглобів може значно полегшити життя. Використовуйте допоміжні засоби, такі як тростини або спеціальні інструменти з довгими ручками, щоб зменшити навантаження на суглоби. Наприклад, встановіть поручні у ванній кімнаті або використовуйте підйомні сидіння, щоб легше вставати зі стільця.

Поради щодо підтримки суглобів у хорошому стані

Регулярні обстеження у лікаря допоможуть контролювати стан суглобів і своєчасно коригувати лікування. Уникайте надмірних навантажень, таких як піднімання важких предметів або тривале стояння на одному місці. Дотримуйтеся правильної техніки рухів і не забувайте про відпочинок.

Інновації та нові підходи в лікуванні артрозу

Сучасна медицина пропонує нові методи лікування артрозу. Біологічні методи, такі як PRP-терапія (введення збагаченої тромбоцитами плазми) і використання стовбурових клітин, сприяють відновленню хрящової тканини. Мінімально інвазивні хірургічні методи дозволяють проводити операції з меншим втручанням у організм, що скорочує час відновлення. Нові матеріали для ендопротезів забезпечують більшу довговічність і функціональність протезів. Технології 3D-друку в ортопедії дозволяють створювати індивідуальні протези, що підвищує точність операцій і комфорт для пацієнта.

Висновок

Пам’ятайте, що артроз — це не вирок. Завдяки профілактичним заходам і сучасним методам лікування можна зберегти високу якість життя. Будьте активними, слідкуйте за своїм здоров’ям і не бійтеся звертатися за допомогою. Ваше здоров’я — у ваших руках, і кожен крок на шляху до його покращення має значення.